В понеділок 18 грудня 2017 р., Папа Франциск спілкувався зі студентами католицького Токійського Університету «Софія» за допомогою відеоконференції. Він відповів на вісім запитань японської молоді, що були вибрані із сотні запропонованих.
На запитання про те, якою була найщасливіша хвилина для Його Святості після обрання Папою, він відповів, що таких хвилин було багато. «Я найщасливіший тоді, коли можу бути з людьми та спілкуватися з ними, а, понад усе, з дітьми, людьми похилого віку, з хворими. Перебування з людьми мені дуже допомагає. Це вчиняє мене молодшим і щасливим, приносить мені багато радості. Ось у цьому мої найбільші радості», – зазначив Папа.
Перебування з людьми вчиняє мене молодшим і щасливим
Друге запитання стосувалося університетської освіти, основну мету якої сучасний світ, – на думку Папи, – вбачає в досягненні успіху в дедалі конкурентнішому суспільстві, роблячи ставку на кар’єру. В цьому контексті Святіший Отець звернув увагу, насамперед, на ризики, що виникають у конкурентному суспільстві, наприклад тоді, коли людина, намагаючись отримати підвищення, вдається до несправедливості. Він підкреслив, що виховання повинно спонукати до служіння іншим, і гармонійно будувати людину, використовуючи три людські мову інтелекту, серця і рук. «Таким чином, наприкінці кар’єри ми побачимо чоловіка чи жінку, що думають те, що відчувають і роблять; відчувають те, що думають і роблять; і роблять те, що відчувають і думають», – додав Його Святість.
«Якими є найбільші тривоги й надії Папи стосовно сучасної молоді», – таким було наступне запитання, на яке Святіший Отець відповів, що його непокоїть втрата коріння та пам’яті: «Культурного, історичного, родинного й загальнолюдського коріння: Молодь без коріння, – підкреслив він, – нездатна розвиватися». Папа додав, що найкращий спосіб для того, аби віднайти власне коріння, полягає в тому, щоб спілкуватися з людьми похилого віку. Важливо також співставляти віднайдену пам’ять з теперішнім, дивлячись у майбутнє. Таким чином, перед обличчям викликів сучасності це коріння дасть плоди, а в майбутньому – зацвіте.
Найкращий спосіб молоді віднайти власне коріння – спілкуватися з людьми похилого віку
Четверте запитання, яке поставили Папі японські студенти, стосувалося важливості релігії. «Релігія – це не театральний винахід, – відповів він. – Вона зароджується з прагнення людського серця виходити поза власні рамки, і в цьому прагненні вийти за власні межі, знайти абсолют, Бога». «Кожна релігія, – зазначив Єпископ Риму, – сприяє вашому зростанню. Якщо знайдемо людину, яка каже, що вона релігійна, але не зростає та не служить іншим, то ця особа не є релігійною, вона – ідолопоклонник, намагається досягти успіхів у цій релігійній позиції. Кожен справжній і вірогідний релігійний вимір спонукає до зросту, і, крім того, навчаючи перевершувати самих себе, він також вчить вас служити іншим».
Релігія – це не театральний винахід. Вона зароджується з прагнення людського серця виходити поза власні рамки
Далі Папа пояснив молоді, що основним правилом християнства – релігії, яку він сповідує – є поклоніння Богові та служіння іншим. «Якщо християнин не поклоняється Богові і не служить іншим, він не є християнином», – зазначив він. Святіший Отець торкнувся також питання фундаменталізму, зазначаючи, що кожна релігійна конфесія має невелику фундаменталістську групу, яка не відповідає релігійним ідеалам і породжує терористичні відхилення.
На запитання про дбання про довкілля і про бідність, Святіший Отець відповів, що людство стоїть перед обов’язковим вибором: або почати серйозно ставитися до довкілля, або прямувати назустріч знищенню людства. Папа говорив про знеліснення Амазонії та інших великих лісів, що є основними постачальниками кисню для людства, підкреслюючи, що знищення лісів створює величезний екологічний дисбаланс. Він осудив економічні інтереси, зосереджені тільки на власній користі.
«Ми не можемо служити тільки грошам! – наголосив Його Святість. – Здається, що єдина важлива річ – це фінанси та гроші. Саме вони становлять осередок зацікавлення. Все приноситься їм в жертву». Він додав, що «екологічний дисбаланс впливає на соціальну нерівність», створює нових убогих людей. І бідність зростає, «бо гроші перебувають в центрі всієї світової економічної системи».
Ми не можемо служити тільки грошам!
«Багато людей мають добре уявлення про Вас, – сказав один із студентів, – але яке уявлення Ви маєте про себе самого?». «Коли ми зачісуємося, вмиваємось, – відповів Папа Франциск, – то дивимось на себе в дзеркало. Але, коли дзеркало стає частиною вашого життя, то ви починаєте діалог із дзеркалом у майже нарцисистський спосіб, виникає патологія самореференційності. Я вважаю, – додав він, – що ми повинні бути дуже обережними, коли намагаємося оцінювати себе самих. Ми повинні бути обережними, щоб не оцінювати себе з боку дзеркала, бо воно нас обдурить, воно завжди нас обдурює. Ви запитали мене, як я бачу себе самого. Я намагаюся не дивитись у дзеркало. Цього завжди потрібно остерігатися: бо гордовитість може вас застати всюди. Я намагаюся один або два рази на день вглянутись у те, що я відчував протягом дня, те, що відбулося в мені всередині, щоб оцінити себе відповідно до того, що я зробив, які рішення прийняв, та як поводився». «Я вважаю себе грішником, якого Бог дуже полюбив і далі любить. І це вчиняє мене дуже щасливим», – додав Папа.
Я вважаю себе грішником, якого Бог дуже полюбив і далі любить
Стосовно питання мігрантів, Наступник Святого Петра вказав на те, що людина за своєю природою є мігрантом. «Сьогодні Європа складається з мігрантів, які прибули на континент протягом століть. Європейці – це не раса, що народилася тут, у Європі і вони є європейцями. Вони мають коріння мігрантів», – зазначив він. – Сьогоднішня міграційна проблема в Європі, – це найбільша трагедія після Другої світової війни, і ми повинні вирішувати цю проблему». Папа закликав не відкидати мігрантів, оскільки вони – люди, що втікають від війни й голоду, і їх потрібно приймати та інтегрувати. А це означає не закривати їх у ґетто.
Відкинення та ізоляція, за словами Святішого Отця, можуть порушувати підвалини миру, підштовхуючи до виникнення терористичних груп. «Звичайно, мігрант повинен дотримуватися законів тієї країни, що його приймає, шанувати її історію», – додав Папа. Він також торкнувся теми так званої «демографічної зими в Європі»: «Європейці не мають дітей. І цей простір швидше чи пізніше займуть ті, хто прибуде». Інтеграція, – за його словами, – це найменш травматичний спосіб вийти назустріч цьому явищу.
Мігрант повинен дотримуватися законів тієї країни, що його приймає, шанувати її історію
Останнє запитання японських студентів, на яке відповів Папа, було про те, якою він бачить Японію, і чи планує її відвідати. Папа відповів, що одного разу він був у Токіо. Японці справили на нього враження «народу з ідеалами, народу, здатного до глибокої релігійності, народу працьовитого, який багато страждав». Святіший Отець звернув також увагу на деякі негативні явища японського суспільства, як от надмірна конкуренція та споживацтво. «Але Японія, – підкреслив він, – це прекрасна країна, я захоплююсь нею. Звичайно, я б хотів до вас приїхати. Я вже отримав офіційне запрошення. Не знаю, чи зможу приїхати незабаром, бо маю відвідати ще багато країн. Але я дуже люблю цей народ».
Університет «Софії» у Токіо був заснований Товариством Ісуса в 1913 році. Він був Його названий на честь «Софії» — Божої мудрості. Навчальний заклад був визнаний університетом у 1928 році, але його історія сягає ще 1549 року, коли святий Франциск Хав’єр прибув на місію до Японії і вже тоді плекав ідею створити католицький університет. Саме тому перед головною будівлею університету розташована статуя цього святого.
